Аліменти базуються на політиці, згідно з якою батьки зобов'язані сплачувати за утримання дітей, навіть якщо діти не проживають з обома біологічними батьками. Один з батьків, як правило, отримує законну опіку, а право відвідування надається тому з батьків, який не є опікуном, і він зобов'язаний оплачувати частку витрат, пов'язаних з вихованням дітей. В Україні батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними 18 років, а в окремих випадках і після досягнення ними цього віку (ст. 180 Кодексу).
У більшості випадків батьки добровільно виконують свій обов’язок забезпечити захист, комфортне життя, освіту протягом усього дорослішання дітей. Відповідно до статті 181 Кодексу, передбачено два способи (визначеними домовленістю між батьками) прийняття батьками матеріальних обов’язків щодо утримання дитини. Той з батьків, хто не проживає разом з дитиною, може брати участь в утриманні своєї дитини в грошовій або натуральній формі. В іншому випадку гроші на дитину присуджуються судом як частка від заробітку та/або як фіксована сума доходу батьків.
Важливо, що батьки не обов’язково мають бути одружені; потрібно підтвердити тільки факт батьківства/материнства, щоб суд видав зобов’язання про стягнення аліментів. Відповідно до Кодексу, мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та/або окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Важливо, що навіть якщо одному з батьків була законодавчо обмежена або заборонена участь у вихованні дитини або прийнятті рішень, пов’язаних з вихованням дитини, аліменти все ще є обов’язковими з юридичної точки зору. Крім того, це не звільняє того з батьків, з ким проживає дитина, від сплати відсотка від витрат, понесених на виховання дитини.
За наявності особливих обставин, що стосуються дитини (розвиток навичок, хвороба чи травма), обоє батьків повинні нести ці витрати відповідно до статті 185 Кодексу. Ці додаткові витрати можуть фінансуватися заздалегідь, виплачуватися одноразово або періодично та/або надаватися на постійній основі.